Подушка Жила-була Дівчина. Ні, вірніше, жила-була Подушка, а на ній спала дівчина. Дівчина була дуже обична, но і конєшно особінна. Вобщім, як усі. ТаПодушка була дуже кльова, вона б при бажанні могла замінить штат пєдагогов у невеличкій школі або даже перву любов. Я не буду довго описувать сльози в Подушку або щоденники під нею. Але, скажімо, якшо дівчина приходила пізно з гульок п"яна, то подушка потихеньку виймала з рота дівчини жувачку і впутували її намертво в буйні коси, шоби утром був очєвідєн вред п"янства. В мирне время Подушка вела себе смирно, навіювала волшебні сни і отлічно підтримувала опорно-руховий апарат дівчини. Прийшов час, і Подушка запропонувала дівчині вийти заміж за блізлєжащього Владіка, явивши дівчині кольцо з брильянтом розміром із колорадського жука. А коли через кілька днів дівчина з Владіком посварились із-за кількості гостей на свайбі і дівчина прибігла додому вся в сльозах і рєшимості покончить з ним навсігда, Подушка так пронзітєльно запахла владіковими парфумами гучі, шо всьо тутже було забито і прощєно. Вобщєм, дуже важна Подушка була. Но от прийшло врємя уже в нашій оповіді розвинути якийсь замєс, іначе не понятно, заради чого стіки слов. А справа в тім, шо Продушка каждий раз була разна. Ну, тобто, на кожній квартирі своя подуша - то квадратна, то прямокутна, то в квітчастій наволочці, то в сатиновій. Зрештою, як у всіх людей. Нє, ну ви ж не могли подумать, ніби дівчина постійно за собою тягала одну-єдину подушку годами, як якийто фєтішист? Я вам більше скажу - дівчина жодного разу навіть не зауважила, шо іменно вокруг подушки, власне, розкручується все її життя. Бо отут якраз мораль - ми вєчно носимся зі своїми штуками, принципами і концепціями, знімаючи з себе відповідальність за свою жизнь, бо єслі шото полєзне - то це Подушка, а єслі косяк - то зглазили. Але пока каждий спрятався під подушку в ожиданії луччіх врімьон, срака лишається незахищеною, так і запишіть. http://burkovska.livejournal.com/42631.html