Mirra

Бабуся продовжує втрачати зір. Мама тиждень мучиться з отруєння і не може продовжувати лікувати рак. А я тут, за тисячу кілометрів, сиджу на поверсі.

Вітаю! Здововя вам і донечкам.

:rukalico: Те що чоловік голова сімї це ясно. Як "голова" добре працює то всім добре, але ж без фанатизму типу: так... это тебе не ынтересно, это темболее, а вот это какраз точто тебя интересует; ты это не читаеш, это не смотриш и ночью не гуляеш (після 18,00). Є речі де дійсно думка чоловіка пріоритет, а є де можна і разом щось придумати. А взагалі все зло від свекрухи з тещею; окремо треба жити і ніхто винен не буде.

Тут все залежить від бажання молодих. Просто для мене розпис просто штамп в паспорті і чи він є, чи не має - ні холодно, ні тепло. З юридичної точки зору для мене це бонус, а так.... А ось вінчання це серйозний крок, адже розпис придумали тільки в 20 столітті, а до того всім вистачало вінчання і розлучення не практикувалось (осіб королівської крові не враховуємо) - це було назавжди.Розділити радість з РОДИЧАМИ це не показуха, решта лишне.

Власне весілля викликає цілу гамму почуттів від: і нащо воно було (ну це в цензурному варіанті); і до : красиво було. Розписались в двох в сільраді, за компанію і з цікавості з нами пішов мій брат, а через тиждень по вінчались. Де на весіллях не була, а вінчання завжди якось більш хвилююче і як каже тьоть Оля "Торжественное и изысканное". Своє вінчання незабуду точно. Гостей десь чоловік біля 25-30 і пригощали їх дома. Все це позитив, а негатив... Я два місяці вишивала весільну сорочку чоловіку і готувала вишитий весільний убір собі (Страшно уявити ЯК хотіли заміж дівчата щоб з 12 років ТАКУ кількість всього по навишивати :blink: там не тільки молодим малось вишивати.... ) Хотіла запросити всіх родичів, а сім"я велика(ну там як рахували то десь чоловік 80 ну нехай 100) і ніяких друзів. Чоловік був категорично проти і через нього посварились з усіма родичами (через 4 роки можу сказати він не ватрує того). Зате половина гостей були ті кого я бачила вперше і в останне, і причому чужі (своїх рідних чоловік не кликав.... він навіть ріднього батька не привіз, жаль маму не загубив) я б прекрасно обійшлась без них. Ну і самособою те що я до смерті не забуду половині. Він відмовився зробити хоча б одну весільну фотографію (посягнув на святе; має дякувати тещі, що в день вінчання я не послала його лісом через це). Коли на порозі церкви нас обкидали цукерками йому хтось потрапив по лобі і він втік залишивши мене саму :angry: (воно так і досі, що сам задумав те і робить ) Коли одружувався брат весілля було десь чоловік на 10 і на ньому були присутні з нашого боку тільки наші батьки (знову всю рідню обламали). Знову ж скромно розписались, а потім повінчались. Наречена дулась, що все не так як хотіла. Проте за день до весілля все перекапустила сама: всім гостям сказала, що весілля не буде, відмовилась від кафе і ще що там замовляла. Вони навіть не могли дійти згоди яка буде обручка :rukalico: : брат хотів срібну (мені пощастило половина теж срібло любить), а наречена взяла кредит, щоб купити золоту обручку і весільне плаття (шиза мабудь) Загалом - весілля необхідне. а якщо ви з приводу багатьох речей які його стосуються не можете дійти компромісу то добре подумайте: а що буде далі? Не прихильник величезних весіль чоловік на 300. Все повинно бутти скромно на зі смаком.

Не обхідна консультація юриста з приводу сімейного права та соціального захисту. Підкажіть, будьласка, куди звернутись.

В критичний момент на чоловіка марно надіятись. :angry:

Сьогодні нас з доцею забрали до дому. Сарший з такою цікавістю розглядає сестричку, а татусь боїться на руки взяти :lol:)))) Зате малеча з такою серйозністю всіх розглядає і не хоче бутти без мами.)))

Схоже нате. :unsure:

В подружки було відкриття в 22 тижні, то їй кільце поставили і про кесерили в 38 тижнів. Половина на дачу поїхала, а мені схоже швидку викликати треба. :( Хоча ще ніби і рано, тиждень до терміну залишився. :rukalico:

Всі північні стіни і кути мокрі, дощ в щелі між панелями з верху затікає. Сусіди з низу прибігли: У вас батареи текут. А в них євроремонт. :rukalico:

В тому й річ, що знаю про це від декількох людей які працюють в цій сфері, а на упаковці в основному це не вказується.

В молочній промисловості, наскільки знаю, в масло додають соду, в сметану крохмал, а в зимовий період щей пальмову олію. На разі перепробувала молочну продукцію різних фірм. Найбільше сподобалась марки "Волошкове поле". Принаймні сметана була на смак і за всіма завнішніми ознаками як сепарована сільська, ну і відповідно ціна не маленька (0,5 л. майже 30 гр.) Зараз купуємо майже щодня 3 л. домашнього молока; десь 2 л. для дитини на каші і пити, а з решти як жирне молоко то майже 200 гр збираної сметани і кефір/кисле молоко, а як є потреба то і домашній сир і сироватка. Масло збивати не пробувала, а варена згущонка вийшла смачна.

Сьогодні познайомилась із дядечком (всього років на 2 старшого)))) якого ніколи не бачила. Знову побачила дідуся і його сина. Добре мати велику родину :) Не дивлячись на протести чоловіка та другої мами дуже рада поїздці.

На перших родах чоловік був зі мною. За що я йому безмежно вдячна. Особисто мені дико хотілось спати і було страшно, ну а рівень болю вже забувся. Пропонували епідуралку, то чоловік провів консультацію з обома мамами і "консиліум" сказав - ні. Дуже добре що відмовились і так після плогів були проблеми з ногами. Чоловік враженнями не ділився, але свідомості не втрачав. Цього разу сам хай вирішує як хоче. А з іншого боку добре як присутня адекватна людина, випадки різні бувають.

Вітаю. Здоров`я половині і діткам.

Дякую за відповіді. Знайшла. Тепер інше запитання. В підвалі коло магазану "Мілітарист" були відділи з усім для вязання і вишивки. Кажуть що десь з пів-року назад переїхали. Може хтось знає куди?

Вивчала. Там проблем не має. Тряпляється чимало смішного саме через те, що вчасно не встигаєш згадати російський аналог якогось слова. Це вже сімейні анекдоти. Як от; вершкове МАСЛО і растительное МАСЛО; нитки бузкового відтінку (не фіолетові) і десь 2 хв. згадувала, що це - сиреневый оттєнок; замовляла половині на ДР деко, а мене не зрозуміли, показала в магазині конкретно, що прошу: та це ж "протвень". Сумувати не доводиться.

Я спеціально видилила: ЛІТЕРАТУРНА МОВА. Різних діалектизмів, архаїзмім та іншх -їзмів є чимало. Суржик як його розумію я - це суміш російської і української. Су́ржик (от названия суржик — «хлеб из муки смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи») — недостаточно изученное языковое образование, включающее элементы украинского языка в соединении с русским[1], распространённое на части территории Украины, а также в соседствующих с ней областях России и в Молдавии. Многочисленные варианты суржика изучаются и классифицируются лингвистами. В более общем случае, суржиком называют любое языковое образование с грамматикой одного языка и лексикой другого. Например, фраза «шпрехаю на дойче» — немецко-русский суржик. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BA

Ну я досі плутаюсь в місяцях на російській: июнь- июль, та октябрь - ноябрь. Особливо "торможу" коли в розмові російською треба швидко перекласти. :lol:

Ну я. Правда в Переяславі д.ф.н. нам курс філософії біології відчитав на російській. Було цікаво. Реферати теж приймав російською. В групі виникли проблеми, хоча більшості було до 36 років.

Я ні, а родичі - не знаю. Якось інші теми для розмиви у скайпі були.

А що я можу зробити? Моїй бабусі восьмий десяток буде і російську вона знає: читає, пише грамотно і розмовляє при необхідності. А з приводу, що і кому вона "должна" культурно відбриє і сама. З дідусем - глухий номер. Тай за Закарпаття не переживала б, не звідти родом))), і вуйки там собі на умі.

Перейшла на російську, щоб не дратувати. Родина велика і по розкидало не аби-як. Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Полтавська області, Донецьк, Севастополь, Форос, Архангельськ, Владивосток. Батьки і Крим? :lol: Мало того, що їх російська звучит жахливо. Зміна місця проживання на старості літ не бажана. Людина зростається за роки із своїм домом. Існує чимало прикладів коли забирали стареньких батьків на нове місце, а нічим добрим це не закінчилось. Тай кримське літо мама важко переноситиме. Спокійна старість в нашій країні - важко уявити. А так їм хоча б не доведеться виживати на повесі на дві пенсії. Завдяки городу з голоду не помруть. З приводу дітей. Великий вплив на їх виховання має сімя, школа і вулиця. Особистий приклад дома (модель поведінки в сімї батьків скопіюють в своїй). Зрештою по роботі довелось багато спілкуватись із абітурієнтами: державну знають і пристойно розмовляють, при необхідності, а так користуються російською і не калічать її. З питанням навчання і виховання в школі особисто ще не зіткнулась, можливо тому і не бачу катастрофи.

Прочила више висказавшихся и.... Складивается впечатление, что я живу в какомто параленом измерении что ли. Ну явно речь о другом Симферополе. О школе нам рано ещо думать, телевизор после последних выборов президента практически не смотрю (но кажись на интере новости в основном на руском). Лекарства - специально поросмотрела домашнюю аптечку: только к одному лекарству инструкция исключительно на украинском, остальные двуязычные. От госслужащих украинский практически не слышала (некоторые не брезгуют перейти с руского), у врачей таже история. Документы заполняются на руском, а когда заполняю на украинском - смотрят как на привидение. А в ЦМиР участковый врач добила: А как долго вы живете в Крыму? ... Да? А почему не разговареваете на руском? Я вот из закарпатья и то на руском разговариваю. И что сказать на сей аргумент? Но ето вообще смешные мелочи. Лично меня коробит когда слышу суржик. Уж либо ЛИТЕРАТУРНЫЙ руский, либо ЛИТЕРАТУРНЫЙ украинский. ЗАЧЕМ коверкать ОБА языка? Знаете если раньше встречая на наружной рекламе "перлы" украинского удивлялась, теперь просто уыбаюсь. И можете обвинить меня в насильственной украинизации из-за того, что и вне дома пользуюсь украинским, не желаю в скором времени за говорить на суржыке. Но ето мой вибор. P.S. Дико извиняюсь за грамотность на писаного. Читать, разговаривать, а иногда и думать на руском не проблема, а писать..... :rukalico: P.S.S. Проблему можно найти на ровном месте - было бы желание. Будьте проще.