Останнім часом стає все більш популярним виховання дітей вдома, поза межами садка та школи. Наскільки дієвий такий метод виховання? Чи можливо забезпечити дитину необхідними знаннями без допомоги шкільних вчителів? Чи не виникає проблем із соціалізацією дитини? Пропонуємо почути точку зору Ольги Юрковської, матері з Білорусі, яка практикує домашнє виховання своїх дітей. *** Чому я не віддаю своїх дітей до школи? Дивне питання... Мене також дивує те, чому розумні освічені міські жителі, які досягли кар'єрних висот і матеріальної забезпеченості, ламають своїх дітей, безвинно віддаючи їх на одинадцять років цій Системі. Так, звичайно, в минулі століття у селах Вчитель був набагато більш розвиненим і матеріально забезпеченим, мав вище соціальне положення і рівень культури, ніж батьки дітей. А зараз? Дворяни і тоді не віддавали своїх дітей у школи, організовували навчання вдома... Навіщо потрібна школа дитині і навіщо вона батькам? Працевлаштованим батькам дуже зручно здати дитину в камеру зберігання під мінімальний догляд, втішаючи себе тим, що всі так роблять. Більш дивною виглядає позиція непрацюючих мам із забезпеченим чоловіком, яких настільки напружують власні діти, що вони навіть в групу подовженого дня їх віддають... Таке враження, що цих дітей народжували тільки як спосіб забезпечити себе матеріально, і якби була можливість здати їх в інтернат, не втрачаючи в грошах і громадській думці, то майже всі вони так би і зробили ... Дитині ж школа практично не потрібна. Я не зустрічала ще жодної дитини, яка захотіла би в кінці жовтня замість канікул продовжити ходити в школу. Так, звичайно, дитина хоче поспілкуватися або пограти з друзями, але не сидіти на уроках. Тобто, якщо забезпечити дитині комфортне спілкування поза школою, відвідування школи повністю втрачає для дитини сенс ... Міфи про необхідність школи