Почитали, ага. Враньё. «Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України». И дальше поехало по тексту, без оглядок на форму собственности — медицинское обслуживание, правовая помощь, образование, торговля, СМИ, искусство, и т.д. Враньё. Везде по тексту — «Мовою ... спілкування є державна мова», иное — лишь пожелание, «З особою, яка не розуміє державної мови, працівник ... може спілкуватися мовою прийнятною для сторін». Може спілкуватися, а може і не спілкуватися, ибо не обязан. Да-да. «Стаття 1. Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.» Подтёрлись вы этим законом с той же непринуждённой лёгкостью, с которой в своё время подтёрлись конституцией. А именно на то, что контуры нацистского будущего на Украине прорисовываются всё отчетливее. Так что собака бешенная вам камрад.