Перейти к содержанию
Симферопольский Форум

Поезія і проза "не в бровъ а в глаз"


Рекомендуемые сообщения

Читаючи поезію чи прозові твори часто можна зустріти речі якими хочеться поділитись чи які на даний момент є актуальними. Діліться, додавайте. Мова на якій написано ролі не відіграє - головне суть.

 

Мене зачепило це:

Слідкуй за думками - стануть словами.

Слова ж твої вмить проростають ділами.

Діла крок за кроком утворюють звички,

А звички - життя, це тобі не дрібнички.

 

Тож слідкуй за думками, що трима голова.

І за тим, які промовляєш слова.

Бо ця істина чиста, як в криниці вода:

"Чим наповнене серце, те говорять вуста".

 

Автор: Юля Лукбей

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 2 недели спустя...

Ще не встигла земля відігрітись,

І мороз ще щипає за ніс,

Та південний полуденний вітер

Запах квітів весняних приніс.

 

І від криги звільнилося серце,

Наче пташка із клітки-тюрми…

Льодохід… Із буруль дрібно ллється,

То є сльози прозорі зими.

 

На прогалинах чудо-травичка

У перлинах від талих снігів.

Сіре небо вмива своє личко,

Щоби вийти з тісних берегів.

 

Скоро-скоро наповниться співом

Сіре місто, і річка, і ліс,

Хай ще лютий…Але знахабніло

Вітер пахощі квітів приніс.

 

Автор: Людмила Лєгостаєва (Васильєва)

OnlyArt:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Сьогоднішня погода навіяла.

 

Туман, як біле молоко розлився,

Усе сховав, щільнесенько накрив.

Крізь нього й промінь сонця не пробився,

Мабуть не зміг, а може не хотів,

Чи в небі білі хмари заважали

І тихо зайчик сонячний дрімав.

Холодні роси вранішні упали,

А на траві опалий лист лежав. (автора не знаю)

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Слідкуй за думками - стануть словами.

Слова ж твої вмить проростають ділами.

Діла крок за кроком утворюють звички,

А звички - життя, це тобі не дрібнички.

 

Показати повністю..

Тож слідкуй за думками, що трима голова.

І за тим, які промовляєш слова.

Бо ця істина чиста, як в криниці вода:

"Чим наповнене серце, те говорять вуста".

 

Не сразу въехал, что выделенное красным - не часть стихотворения =))))

- Что они хотят? 
- Ку они хотят…

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не сразу въехал, что выделенное красным - не часть стихотворения =))))

Ой. Вибачаюсь не подивилась як скопіювала/вставила.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Инквизитор (18 Февраль 2014 - 18:31) писал:

Не сразу въехал, что выделенное красным - не часть стихотворения =))))

Ой. Вибачаюсь не подивилась як скопіювала/вставила.

 

Не извиняйтесь по мелочам, все и так понятно, невелика проблема, даже забавно.

А стихи приятные. Сами ничего не пишете?

- Что они хотят? 
- Ку они хотят…

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не извиняйтесь по мелочам, все и так понятно, невелика проблема, даже забавно.

А стихи приятные. Сами ничего не пишете?

ні
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вчера взяла меня депрессия,

напав, как тать, из-за угла;

завесы серые развесила

и мысли чёрные зажгла.

А я не гнал мерзавку подлую,

я весь сиял, её маня,

и с разобиженною мордою

она покинула меня.

И. Губерман

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Страх смерті зник з сердець народу. Боже,

Чому сини Вкраїни полягли?

Я б тих політиків усіх на нуль помножив…

Якби ж сини воскреснути могли…

 

Тепер вони – Герої Батьківщини,

Яких «поклав» диктатора указ.

А матерям з-під чорної хустини

Сльоза прокляття скотиться не раз!..

 

Не раз змиватиме той біль з обличчя…

Присниться: «Мамо, ми перемогли?»

Я проклинаю війни й протиріччя…

Якби ж сини воскреснути могли…

 

© Роман Хованець /січень 2014/

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я на Україні хочу жити!

За Неї варто кров свою пролити!

За Неї і життя своє віддам,

Та не продам Її я ворогам!

post-5959-012638400 1393531824_thumb.png

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно.

Т.Г.Шевченко

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Если русский любит Россию - он патриот.

Если украинец любит Украину - он махровый бандеровский националист.

 

Если русский говорит “хохол” - он по доброму иронизирует над представителем братского народа.

Если украинец говорит “москаль” - он выявляет этим свою националистическую, антироссийскую сущность.

 

Если русский митингует - он отстаивает свои интересы.

Если украинец митингует - он отрабатывает американские деньги, выплаченные ему в антироссийских целях.

 

Если русский президент общается с американским президентом - он налаживает отношения между двумя странами.

Если украинский президент общается с американским президентом - они оба плетут антироссийский заговор.

 

Если русский говорит на русском языке – он просто русский.

Если украинец говорит на украинском языке – он Петлюра недобитый.

 

Если президент России декларирует пророссийские лозунги – это нормальный президент.

Если президент Украины декларирует проукраинские лозунги – он проамериканский и антироссийский президент.

 

Если русское правительство не соглашается с украинским правительством – оно отстаивает национальные интересы.

Если украинское правительство не соглашается с русским правительством – абарзели ваще.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

З нагоди 20-ої річниці Незалежності України.

 

Вкраїни незалежність є безцінна,

Помітний слід в історії кривавий.

Втішає серце кожна переміна,

Котра веде скрізь крізь пітьму до слави.

 

Сумне лице - керує Янукович,

Земля вкраїнська аж дрожить від болів;

Розкидані також Москви окови.

Немов повітря, - так потрібно волі.

 

ОУН, УПА чи Січові Стрільці -

Усі з колін піднесли батьківщину.

Не хочуть цього бачити сліпці,

Ще можуть це вважати за... провину.

 

Зі святом, українці світу, нині,

Щоб прапор майорів наш незалежно.

Аби Господь вділив всім благостині

І України лик ряснів безмежно!

 

24.08.2011

 

© Микола Микосовський

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

З нагоди 20-ої річниці Незалежності України.

 

Вкраїни незалежність є безцінна,

Помітний слід в історії кривавий.

Втішає серце кожна переміна,

Котра веде скрізь крізь пітьму до слави.

 

Сумне лице - керує Янукович,

Земля вкраїнська аж дрожить від болів;

Розкидані також Москви окови.

Немов повітря, - так потрібно волі.

 

ОУН, УПА чи Січові Стрільці -

Усі з колін піднесли батьківщину.

Не хочуть цього бачити сліпці,

Ще можуть це вважати за... провину.

 

Зі святом, українці світу, нині,

Щоб прапор майорів наш незалежно.

Аби Господь вділив всім благостині

І України лик ряснів безмежно!

 

24.08.2011

 

© Микола Микосовський

 

Автор дает "национальную идею" ВСЕМ украинцам?

- Что они хотят? 
- Ку они хотят…

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Mirra, это ирония была. С намеком, что многие слова этого стиха спорны и дают отрицательный эффект в нынешней ситуации :rolleyes2:

- Что они хотят? 
- Ку они хотят…

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 2 недели спустя...

А.Толстой говорил: "Есть две Руси. Первая Киевская имеет свой корень в

мировой, а по меньшей мере в европейской культуре. Идеи добра, чести,

свободы, справедливости, понимала эта Русь так, как понимал ее весь

западный мир. А есть еще вторая Русь - Московская. Это Русь Тайги,

монгольская, дикая, звериная. Эта Русь сделала своим национальным

идеалом кровавую деспотию и дикую ожесточенность. Эта Московская Русь,

из давних времен была, есть, и будет полным отрицанием всего

европейского и ожесточенным врагом Европы"

Очень в тему.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 2 недели спустя...

Так добре,коли тебе чекають вдома,

Не швидко стигне щойноспечений пиріг,

Зникає скоротечно остогидла втома,

Поскрипує привітно липовий поріг.

 

Зелений чай, розмови звичні про буденне,

У клітку плед, зачитаний до дір роман,

Таке все звикле, й водночас блаженне,

Мов тиха гавань, зачарований лиман.

 

Як добре, коли є кому чекати,

Коли той чай зробив собі не сам,

І привід хвилюватися давати,

Коли спізнився хоч на хвилечку, на грам!

 

Коли тебе чекають - так приємно!

Так хочеться скоріше повернутися у дім!

Ні,не туди, де одиноко, холодно і темно,

Не у будівлю з виразом засмученим й німим...

 

Автор : ЛісАгн@

OnlyArt: onlyart.org.ua/?p=45776

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Украина и Россия -

славные друзья,

Без согласия и дружбы

им никак нельзя.

Там и там народ – славяне

непростой судьбы

И живут они со всеми

в мире и любви.

 

Украина и Россия

словно две сестры,

Раскрасавицы – подруги,

ярки, как костры.

Ещё в прошлом у монголов

волю одержав,

Независимы и сильны

стали из держав.

 

Украина и Россия -

пахари Земли,

Покорить даже просторы

космоса смогли.

Украину и Россию

нечего дразнить,

Не порвать злым супостатам

дружбы славной нить.

 

И теперь всех призываю -

этнос не дробить,

Украину и Россию

трепетно любить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А.Толстой говорил

 

А вы точно в этом уверены? Можете пруф дать на любой библиографический источник?

Форум cenzor.net.ua не является таковым, есичо wink.gif

Воля - это такой нематериальный актив, с помощью которого можно послать на *уй любую объективную реальность.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

И такое есть(((

Развал, разруха и Руина,

Народ конает…Ну и пусть!

Сегодня это – “Уркаина”,

Та, что звалась когда-то

Русь.

 

ВОНА напоминает жабу,

Что захотела стать волом,

Или напившуюся бабу,

Что гадит прямо за

столом.

 

Она ужасно неприлична,

Бомжихе спившейся под

стать,

Продажна, подла и

двулична,

Собой согласна торговать.

 

Готова предложить любому

Всё, что осталось у неё…

Жить не способно по-иному

Нацикуватое жлобьё.

 

Повсюду запах нездоровый

Стоит… видать, из-за

того,

Что кроме жлобской дупомовы

Здесь не создали ни-че-го…

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Василь Симоненко

 

УКРАЇНІ

 

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім'ям радію

І сумую іменем твоїм.

 

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім'ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

 

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім'ям вмираю

І в твоєму імені живу!

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Василь Симоненко

 

ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?

 

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

 

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

 

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

 

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

 

ЗАДИВЛЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...

 

Задивляюсь у твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

 

 

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік...

 

 

Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір'ю побуть на самоті.

 

 

Рідко, нене, згадують про тебе,

Дні занадто куці та малі,

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса на землі.

 

 

Бачиш, з ними щогодини б'юся,

Чуєш — битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?

 

 

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

 

 

Ради тебе перли в душу сію,

Ради тебе мислю і творю...

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

 

 

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать обращи — все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Тяжко жить на свете мелкому бутузу:

Шлепают по попе, щекотят за пузо,

Отбирают вилки, утирают сопли,

Надевают боты, чтоб ногами топал,

Кормят манной кашей, на горшок сажают...

И, похоже, вовсе, нас не уважают-

-Не берут на ручки (десять кил. всего-то)

Убегают рано утром на работу,

Не дают компьютер за шнуры полапать...

 

...Вот сейчас я сморщусь, и КА-А-АК БУДУ ПЛАКАТЬ.

 

 

Точно про сина тай мала туди ж. :lol:/>

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.
Примечание: Ваш пост будет проверен модератором, прежде чем станет видимым.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

Загрузка...

Чат

Чат

Please enter your display name

×
×
  • Создать...