не смей, ни в чем себя не ограничивай, мылься и вешайся многократно ))))
Шикарное фото, обратите внимание на болящую Т.Черновол, которая ржет аки конь. Это член СНБО страны 404. У нее даже справка из дурдома есть. Все нормально, страна идет в верном направлении...
"А що тепер нам будеш обіцяти?
Ти стільки клявся, обіцяв, божився.
Повірили! А треба було гнати,
Коли ще на Майдані появився!
Вдягнувши підло маску патріота,
Аж роспинавсь на вірність Україні.
Повірили! Невже ми ідіоти?
Старе сміття при владі маєм нині.
Банкіри, олігархи, мільонери,
Кого по-новому ти обіцяв прогнати.
І знов вони, міністри-ненажери,
Сидять, щоб Україну обкрадати.
Солодкий міф - клявся "Рошен" продати.
Служити нації країні і народу.
Повірили! Та правди не сховати,
В Росії збудував нові заводи.
Про плату патріотам скільки йшлося,
Хто захищати рідний край піднявся.
Коли в державі коштів не знайшлося,
Свої з кишені витягти злякався?!
Чи змусити братів своїх по-крові
В казну вернути вкрадені там статки.
По-новому народу вже готові,
Наче петля, твої нові податкі.
І не одна в сльозах питає мати,
Чий син з Майдану кинув виклик долі:
"Ти ж обіцяв убивцю покарати!
Чому той нелюд досі ще на волі?"
Чому сидять у кріслах генерали,
Яким державу ти довірив радо?
Під Іловайськом хлопці помирали.
Їх смерть - то є твоя і їхня зрада.
Люстрація! Від сміху можна вмерти.
Купують в тебе крісла торбохвати,
За хабарями, напхані конверти.
Кого ж тоді зібрався люствувати?
Чому не розпочав з мілліонера?
Кому корупція давно як рідна мати.
А дрібні копійки в пенсіонера,
Та в сиротини взявся відбирати.
Тобі байдужа доля України.
Та вірим, скоро час настане,
З терпіння іскри - загоряться шини,
Де був Майдан - Майданище повстане!
І прийде, Іроде, тобі гірка росплата,
за те, що я не знаю де могила брата..."