Цитата
І. Пункт «21-1» статті 11 Закону України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991р., №4, стор.95, стаття 20 із наступними змінами) викласти в новій редакції:
«21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі:
порушення правил дорожнього руху водіями;
наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
необхідності опитування та/або залучення як свідків водія і пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції у передбачених законом випадках;
виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами.
Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу та, у разі вчинення або наявності ознак вчинення, суть правопорушення;»
«21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі:
порушення правил дорожнього руху водіями;
наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
необхідності опитування та/або залучення як свідків водія і пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції у передбачених законом випадках;
виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами.
Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу та, у разі вчинення або наявності ознак вчинення, суть правопорушення;»